Коли церква є сіллю землі?

Ісус сказав до своїх учнів: ВИ СІЛЬ ЗЕМЛІ. Мт. 5,13

У солі є 2 основні функції:

  • По-перше: Давати смак
  • По-друге: Зберігати їжу від псування.

Активна присутність віруючих людей в суспільному житті провадить до того що:

  • По-перше: Культура має «смак», в неї є ідеали та розуміння, що є добро та що є зло.
  • По-друге: Культура має імунітет, вона зберігається від процесів псування, морального розкладу, які ведуть до смерті культури та суспільства.

Ми живемо в час стрімких суспільних преображень. Західна цивілізація, побудована на християнських цінностях, поступово відходить від християнства та стає секулярною, язичеською, безбожною. Особливу кризу переживають сімейні цінності та інститут родини, атакований з різних сторін сексуальною революцією.

Необхідно задати собі питання — де є причина цього морального розкладу? Століттями саме християнська «сіль» була натхненням для західної цивілізації та давала силу для розвитку, а сьогодні ця цивілізація переживає свій духовий і моральний занепад. Може причина кризи саме в солі? Що могло трапитись з сіллю?

Історія християнства свідчить, що є три позиції, які християни можуть займати у відносинах до світу. Три богослов’я, які визначають християнську місію в суспільстві:

Перша позиція 

І. ЛІБЕРАЛЬНА ТЕОЛОГІЯ

Церква приймає для себе світські стандарти культури. Френсіс Шейфер так ії охарактеризував: «Ліберальна теологія – це гуманізм, виражений релігійними термінами». Ліберальні християни часто не вірять в самі основні біблійні істини, такі як: воскресіння Христа, богонатхненість Святого Письма чи актуальність 10 заповідей для сучасної людини. Ліберальні церкви приймають сексуальну революцію – все більше ліберальних протестантських деномінацій Європи чи Америки благословляють гомосексуальні «шлюби».

Ліберальне християнство — це сіль, що згубила свою силу. Ії смак не відрізняється від смаку секулярної культури. Така церква не спроможна допомогти цьому світу…

Друга позиція

ІІ. ТЕОЛОГІЯ ІЗОЛЯЦІЇ

Представники цієї позиції ділять сфери життя на духовні та недуховні. Виходить — в світі є справи, які цікаві Богу та справи, які Бога не цікавлять. В колі Божих інтересів є церква: церковні служіння, євангелізація, молитва, мораль членів церковних громад. Але такі справи як: праця ,бізнес , фінанси або мистецтво, політика і закони – це світські, плотські справи, які Богу не цікаві та Його не торкаються.

Представники такої позиції, хоча люди набожні і благочестиві, як сільничка з закритою кришкою — дірки не попадають одна на одну і хоча сіль в середині хороша, навіть є рух, але на жаль, ця сіль не виходить поза стіни церкви-сільнички. Така теологія теж не спроможна змінити цей світ, оскільки дорогоцінний скарб — Істина Слова Божого і реальність Його Царства залишається всередині Церкви і є закрита для суспільства.

Залишімо ліберальну теологію, оскільки вона очевидно є еволюційним, м’яким переходом людей від Християнства до агностицизму чи атеїзму. Розберемо позиції теології ізоляції. Чи дійсно Біблія не говорить нічого про працю, бізнес та фінанси? В Старому Заповіті є безліч текстів саме на цю тему. Бізнес — це найбільш популярна тема приповістей Ісуса. Чи Біблія нічого не говорить про мистецтво? А псалми Давида — чи ж це не поезія накладена на прекрасну музику? Одежа священиків, внутрішність храму — це ж справжнє мистецтво. З приводу політики — більшість старозавітних текстів можна однозначно рахувати, що говорять про політичні процеси. Царі та їх поведінка, війни, міждержавні союзи, питання свободи і державотворення, моральні питання, які дотичні до соціальних сфер — все це найбільш популярна тема, яку розвиває Старий заповіт. З точки зору римлян, перші християни терпіли гоніння в римській імперії саме з політичних причин — вони відмовлялись бути лояльними перед державою,не хотіли поклонитись імператору.

Саме наведені вище позиції стали пануючими серед протестантських церков континентальної Європи і вони несуть відповідальність за дехристиянізацію Західної культури.

Але є і третя позиція

ІІІ. ТЕОЛОГІЯ РЕФОРМАЦІЇ

Це позиція християн, які бачать Бога Господом всієї реальності та знають, що в Царстві Божому є праведні стандарти для всіх сфер життя, як окремої людини так і цілого суспільства.

В Пс.23,1 читаємо: «Господня земля та все, що ії наповнює»

Бог — Автор всього, шо існує, єдиний Законодавець та Владика всього, що існує. Він розкрив людям свій світогляд, принципи і цінності через Біблію. Завдання Церкви — явити світу ці Божі стандарти праведності у всіх сферах життя особистості і суспільства.

В Єзекіїля 47. Ми бачимо образ храму, з якого витікає жива вода:

«Вода Його зі святині виходить і буде жити все куди пройде цей потік» Єз.47,

 Це образ Церкви, в якій життєдайна вода не просто знаходиться в середині, але випливає із Церкви та приносить життя і оздоровлення для всієї землі.

Ця теологія Реформації в новітній час була найбільш розвинутої і поширеної в Британії і в Сполучених Штатах Америки, що на мою думку, визначило здоров’я та впливовість англосаксонського християнства майже до наших днів.

 Події останніх років в Україні створили запит на цінності в суспільному житті. Для Церкви – це справжній виклик та одночасно неймовірні можливості впливати на суспільство через біблійні стандарти праведності в різних сферах його життя. Але перед українською Церквою стоїть вибір, яку теологію своєї місії в світі вибрати, і згідно з якою парадигмою розвивати свої відносини з суспільством?

Церква може бути сіллю для землі лише у випадку, коли залишається вірною всьому, що написано в Біблії та бачить всі сфери суспільства полем своєї місії.

За матеріалами c4u.org.ua